Щороку 4 червня Україна вшановує пам’ять дітей, які стали жертвами збройної агресії Російської Федерації проти нашої країни. Це не просто ще одна дата в календарі — це день національної скорботи, коли кожен з нас має нагоду згадати кожного маленького героя, який втратив життя через беззаконня та жорстокість.
Цей день встановлено постановою Верховної Ради України у 2021 році, щоб закликати суспільство не забувати про найбільшу втрату — втрачених дітей. Крім того, 4 червня відзначається і Міжнародний день невинних дітей , запроваджений Генеральною Асамблеєю ООН у 1982 році після спеціального засідання, присвяченого ситуації в Палестині. У світовому масштабі цей день спрямований на захист прав дітей та звернення уваги на наслідки військових конфліктів для найменших.
Україна, на жаль, знову опинилася у числі тих країн, де діти стають прямою мішенню агресора.
Скільки дітей загинуло?
Станом на травень 2025 року, за офіційними даними ювенальних прокурорів, внаслідок повномасштабної агресії Росії:
- 630 дітей загинуло ;
- понад 1960 отримали поранення різного ступеня тяжкості ;
- загалом понад 2590 дітей постраждало .
Цифри страшні. За кожним числом — ім’я, обличчя, мрія, яку не сталося здійснити. Це діти, які могли б стати лікарями, науковцями, спортсменами, матерями і батьками. Але замість школи, ігор і перших кохань вони отримали ракети, вибухи, руйнування і смерть.
Найбільше постраждали регіони
Загибелі й поранення дітей торкнулися майже всі регіони України, однак найбільше втрат зафіксовано в таких областях:
- Донецька область — 645 дітей
- Харківська область — 492 дитини
- Херсонська область — 208
- Дніпропетровська область — 242
- Київська область — 146
- Запорізька область — 181
- Миколаївська область — 119
- Сумська область — 139
Ці цифри тривожно нагадують нам, що війна не знає кордонів — вона приходить до кожного двору, кожної школи, кожного будинку.
Пам’ять — це справедливість
Цей день — не лише про скорботу. Це нагадування світу, що діти України не є «колатеральним збитком». Вони — особисті жертви злочинної політики агресії, терору та систематичного порушення прав людини.
Це також нагадування собі: ніхто не має права забути. Кожен із нас має пам’ятати, говорити, згадувати — щоб винні не залишилися безкарними, а світ не замовк перед очевидним.
Як вшановувати пам’ять?
- Висловлюйте слова скорботи та підтримки родинам загиблих.
- Беріть участь у меморіальних заходах, організованих громадами.
- Опублікуйте пам’ятний допис або фото у соціальних мережах.
- Підтримуйте проекти, спрямовані на реабілітацію дітей, які вижили.
- Нагадуйте світовій спільноті, що війна не закінчується з останнім пострілом — вона триває в серцях кожного, хто втратив.
Війна забрала те, що немає ціни — наше майбутнє, наші діти. Але пам’ять про них залишається. І поки ми їх пам’ятаємо — вони живуть у нас. У слові, у думці, у серці.
4 червня — День пам’яті дітей України. Не забудь. Не змовчи.
