У Кіровоградській області оголосили імена військових, які загинули у бою з ворогом.
Дмитро Михайлик
У Світловодській міській раді повідомили про загибель військового Дмитра Михайлика. Захисник народився 12 грудня 1979 року та проживав у селищі Власівка поблизу Світловодська. Свого часу проходив строкову службу у Харкові, а до 2013 року перебував у резерві.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії він одразу став до лав оборонців. Служив головним сержантом і командував першим екіпажем безпілотних авіаційних комплексів другого батальйону безпілотних систем 121-ї бригади.
Воїн брав участь у звільненні територій Херсонської області, а також виконував бойові завдання на Донеччині та Запоріжжі. За проявлену відвагу був відзначений нагородами Міністерства оборони та командування бригади, а також отримав медаль за оборону Гуляйполя.
Життя військового обірвалося 11 березня поблизу Степногірська Запорізької області. У нього залишилися син, дружина, мати та бабуся.
Максим Міщенко
Петрівська селищна рада повідомила про втрату старшого сержанта Максима Міщенка. Він народився 28 вересня 1994 року у Кривому Розі, але ще в дитинстві разом із родиною переїхав до Петрового.
У 2013 році його призвали на строкову службу, а згодом він підписав контракт і виконував бойові завдання у зоні АТО, отримавши статус учасника бойових дій.
Службові побратими згадують, що під час одного з боїв на Донеччині підрозділ потрапив у засідку. Саме Максим, керуючи пошкодженим бронетранспортером під щільним вогнем, зміг евакуювати військових у безпечне місце та врятувати їхні життя.
З початком великої війни він долучився до Олександрійської територіальної оборони, пройшовши складний бойовий шлях через низку гарячих напрямків на півдні та сході країни.
11 березня поблизу Степногірська воїн загинув, виконуючи евакуацію поранених побратимів. У нього залишилися батьки, два брати, дружина та донька. Відомо, що батько і брат також нині служать у війську.
Артем Таран
Ще однією болючою втратою для громади став 26-річний старший сержант Артем Таран – інспектор прикордонної служби та начальник відділення інженерної розвідки.
Він навчався у школі-інтернаті в Кропивницькому. У юному віці пережив втрату матері, після чого його вихованням опікувалася бабуся.
Строкову службу проходив у Державній прикордонній службі, а після її завершення підписав контракт і продовжив службу. Майже п’ять років працював кінологом разом зі службовою німецькою вівчаркою на ім’я Йорна.
Повномасштабне вторгнення зустрів на Одещині, а згодом виконував бойові завдання на Донеччині, Сумщині та Запорізькому напрямку.
11 березня 2026 року військовий загинув унаслідок удару ворожого FPV-дрона по стартовій позиції неподалік Нікополя на Дніпропетровщині.
Сергій Шкутенко
У Кетрисанівській сільській раді повідомили про загибель жителя села Благодатне Сергія Шкутенка. Він народився 17 березня 1979 року в селі Осикувате Бобринецького району.
Ще у 2014 році, коли розпочалася російсько-українська війна, чоловік став на захист держави.
8 березня під час виконання бойового завдання поблизу Лиману Краматорського району Донецької області солдат отримав поранення, які виявилися несумісними з життям.
