14 жовтня Кропивницький прощався з чотирма своїми Героями — Богданом Дзюбою, Євгенієм Шуміловим, Андрієм Вдовіченком та Олексієм Распутіним. Їхні життя, сповнені відданості, праці й боротьби, обірвалися у війні, яку кожен з них вів до останнього подиху.
Богдан Дзюба — спортсмен, доброволець, оператор РЕБ
Богдан Дзюба народився 12 березня 1991 року у Кропивницькому. З дитинства відзначався активністю та любов’ю до спорту, особливо футболу. Навчався у школі №4, грав за місцевий спортивний клуб «Зірка», неодноразово представляв місто на турнірах.
Після закінчення школи здобув фах плиточника-лицювальника у ПТУ №8. Певний час працював за кордоном, але після початку повномасштабного вторгнення не залишився осторонь — у травні 2022 року добровільно вступив до лав територіальної оборони Києва.
Згодом воював у найгарячіших точках — у Бахмуті, Ізюмі, Куп’янському районі, де служив оператором комплексу радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами. 5 жовтня 2025 року, під час виконання бойового завдання біля села Благодатівка на Харківщині, Богдан загинув. Йому було лише 34 роки.
Євгеній Шумілов — механік, батько, воїн Національної гвардії
Євгеній Шумілов народився 7 травня 1988 року у Кропивницькому. Навчався у школі №1, із юних років захоплювався технікою, збирав і ремонтував автомобілі. Свою професію здобув у навчально-курсовому комбінаті «Аграрник», де опанував фах водія та слюсаря сільськогосподарських машин.
Протягом 15 років працював у підприємстві «Кіровоградський облавтодор», у філії дорожньо-експлуатаційної дільниці, де колеги знали його як відповідальну, доброзичливу і завжди готову допомогти людину.
Коли почалася війна, Євгеній не вагаючись став на захист України — з березня 2022 року служив у територіальній обороні, пізніше приєднався до 121 окремої бригади ТрО. Його відзначили медаллю «За оборону рідної держави» та низкою інших відомчих нагород.
У вересні 2025 року продовжив службу у Національній гвардії України, де став старшим кулеметником бронеавтомобіля. Під час виконання бойового завдання біля селища Удачне на Донеччині 2 жовтня 2025 року він загинув. Євгенію було 37 років.
У нього залишилися дружина, донька, син, мама та старший брат.
Олексій Распутін — воїн із досвідом АТО, який не полишав фронт
Олексій Распутін народився 28 серпня 1988 року у Кропивницькому. Після закінчення школи №35 здобув професію токаря-фрезерувальника. Багато років працював у будівельній сфері, але коли Україна потребувала захисту, Олексій не залишився осторонь.
Під час антитерористичної операції на Донбасі він добровільно пішов на фронт. Отримав кілька поранень, проте після лікування щоразу повертався до свого підрозділу. Служив гранатометником і стрільцем, мав численні державні нагороди, серед яких відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції», медаль «Захиснику Вітчизни», а також «Срібний тризуб».
З початком повномасштабної війни Олексій знову став до зброї. Цього разу — у складі десантно-штурмової роти. Виконував обов’язки номера обслуги гранатометного відділення.
Після важких поранень, отриманих у боях, він помер 6 жовтня 2025 року у шпиталі. Герою було 37 років. Його пам’ятають як сміливу, добру й щиру людину, віддану своїй країні та побратимам. У нього залишилися мама та сестра.
Андрій Вдовіченко — програміст і військовий медик
Андрій Вдовіченко народився 19 січня 1975 року у Кропивницькому. Навчався у школі №13, а потім здобув фах інженера-програміста в Центральноукраїнському національному технічному університеті.
Довгий час працював на місцевій радіостанції «АБ-радіо 104.2 FM», займався технічним забезпеченням ефіру. Згодом відкрив власну справу — ремонтував комп’ютерну техніку, допомагаючи знайомим і клієнтам з усього міста.
Коли почалася війна, Андрій не залишився осторонь — у квітні 2023 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Служив стрільцем-санітаром у 42 окремому мотопіхотному батальйоні.
20 травня 2023 року під час бойових дій поблизу села Берхівка на Донеччині Андрій загинув. Довгий час його вважали зниклим безвісти. Лише у вересні 2025 року його смерть підтвердили за результатами ДНК-експертизи. Йому було 48 років.
Усіх чотирьох полеглих воїнів поховали на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища у Кропивницькому. Місто схилило голови в жалобі, вшановуючи пам’ять своїх захисників. Їхні імена залишаться у серцях тих, хто знав їх особисто, і всіх, хто цінує свободу, за яку вони віддали життя.
