Навіть якщо в крапельниці закінчилися ліки, повітря не може потрапити у вену: заважатиме тиск. Такий ризик є і при заборі крові, але він не загрожує життю.
Забір крові, постановка крапельниці – стандартні процедури, які вміє виконувати кожна процедурна медсестра. У них немає нічого складного чи небезпечного, проте деякі люди бояться голок, тож погоджуються на маніпуляції, стиснувши зуби. Ще одне побоювання: раптом у вену потрапить повітря? Що тоді станеться? Існує думка, що це вірна смерть. OSR запитав у практикуючих лікарів, які є ризики.
«Деякі люди бояться, що під час забору крові або інших медичних маніпуляцій у вену може потрапити повітря. Насправді, цей страх нічим не обґрунтований, оскільки це неможливо. У судинах є тиск і просто так повітря потрапити туди не може», — пояснює лікар-косметолог, нутриціолог, терапевт Марина Аветова.
Коли крапельниця закінчилася
Ще один страх, який не має жодних підстав: крапельниця закінчилася, а голка все ще у вені. І в цьому випадку повітря проникнути у кров’яне русло не може.
«Будь-який препарат у крапельниці потрапляє до судин під власною вагою. Наприклад, якщо посудину з ліками тримати на рівні голови, речовина не зможе проникнути у вену. Крапельниця влаштована таким чином, що препарат потрапляє у кров під власною вагою, а повітря пройти не зможе, тому що у нього недостатньо тиску, щоб проникнути до судин. Якщо раптом якась маленька бульбашка повітря таки потрапила в посудину, то нічого страшного не станеться, організм сам здатний із цим впоратися», — пояснила експерт.
Про повітряну емболію
Для того, щоб з’явилися дійсно серйозні проблеми (наприклад, повітряна емболія або інсульт) потрібно цілеспрямовано ввести приблизно 200-300 мл повітря у вену, а це 20 шприців по 10 мл. Таких випадків у медичній практиці не було.
Насправді повітряна емболія — закупорка кров’яних судин через попадання повітря — можливо, коли людина має великі нестандартні рани, куди потрапляє повітря. І тут може відбутися порушення кровопостачання органу.
Ще одна небезпечна ситуація — занурення у воду на велику глибину. У дайверів, якщо вони надто швидко піднімуться нагору, через порушення тиску є ризик повітряної емболії. Однак якщо людина дотримується техніки безпеки, то все буде в порядку.
«Якщо повітряна емболія таки сталася, то лікарі допомагатимуть пацієнтові різними способами. Наприклад, можуть знадобитися ліки або навіть операція. При вираженій дихальній недостатності людину підключать до апарату штучної вентиляції легень», — сказала Марина Аветова.
«Коли людині ставлять крапельницю або роблять забір крові, то у вену справді може потрапити трохи повітря. Але не варто хвилюватися з цього приводу: все встигне розчинитись у крові, жодної шкоди не буде», — каже судинний хірург Максим Кононенко.
Між іншим
Ще в XIX столітті знаменитий лікар Микола Іванович Пирогов проводив експерименти, під час яких вводив собакам повітря у вену. Хірург протягом 3-4 годин запускав до 20 (!) літрів повітря у кровотік тваринам. Експеримент показав, що жодних серйозних втрат здоров’ю це не принесло.
Якщо ж людині введуть близько 200-300 мл повітря у вену разом, це вже може загрожувати життю. Медичний працівник так зробити, звісно, не може.
