Тростину підбирають передусім по висоті руки, а не за однією цифрою зросту. Дві людини однакового зросту можуть мати різну довжину рук, тому одна й та сама палиця для ходьби одній підійде, а другій буде заважати з першого кроку.
Тому порада «візьміть будь-яку, що знайшлася вдома» мені не подобається. Тростина стає частиною ходьби, і тростину для ходьби за зростом та довжиною власної руки краще підбирати заздалегідь, а не підганяти тоді, коли вона вже в руці й незручна. Для цього не потрібні інструменти: вистачить звичайного взуття і рівного місця біля стіни.
Звідки береться правильна висота
Орієнтир один і досить простий. Коли людина стоїть прямо, а руки опущені вздовж тіла, верх тростини має бути на рівні зап’ясткової складки. Так описує підбір огляд допоміжних засобів для літніх людей, який опублікував American Family Physician у 2011 році, і так само пишуть у Mayo Clinic.
Другий орієнтир стосується ліктя. Коли ви спираєтеся на тростину, лікоть лишається злегка зігнутим. AAFP називає кут приблизно 15-30 градусів. Це діапазон, а не мірка до градуса, тому ні транспортир, ні довгі розрахунки тут нікому не потрібні. Якщо виріб не вдається підігнати до цих двох орієнтирів, я б вважав це приводом вибрати інший, а не звикати до незручного.
Перевірка вдома за п’ять кроків
- Взуйте те, в чому зазвичай ходите. Підошва додає висоти, і міряти в одному взутті, а ходити в іншому нелогічно.
- Станьте прямо, руки опустіть вздовж тіла. Приставте тростину поруч і подивіться, де верх ручки відносно зап’ясткової складки.
- Візьміть тростину і трохи обіпріться на неї. Лікоть має залишатися злегка зігнутим, приблизно в межах 15-30 градусів.
- Визначте руку. Тростину тримають у руці, протилежній до слабкої або болючої ноги, і виносять уперед одночасно з цією ногою. Якщо ви не певні, яка нога слабша, це питання до лікаря чи реабілітолога.
- Огляньте гумовий наконечник, ручку й ніжки. Нічого не має хитатися, а наконечник не повинен бути стертим.
Після підгонки пройдіться по кімнаті кілька кроків. Тростина виноситься вперед разом зі слабкою ногою, і якщо ритм збивається або рука затискається, зупиніться та перевірте все спочатку, починаючи з висоти. Поспіх тут зайвий: помилку в кілька сантиметрів легше помітити в кімнаті, ніж на сходах чи на вулиці.
Де помиляються найчастіше
Занадто довга тростина змушує лікоть згинатися сильніше, ніж у згаданому діапазоні. Занадто коротка майже випрямляє руку. Обидві помилки видно одразу, якщо порівняти з орієнтирами вище. Окремо про руку: інтуїція підказує взяти тростину з того боку, де болить, але правило протилежне, і воно описане вище. Якщо болять обидві ноги або біль то з’являється, то зникає, вгадувати не варто, краще спитати лікаря. Чи позначиться неправильна довжина на спині чи суглобах, залежить від людини, і оцінювати це має лікар.
Є ще дрібниця, яку легко пропустити. Розхитаний або стертий гумовий колпачок AAFP називає типовою проблемою, тож краще помітити її до першої прогулянки. Огляд не буває разовим: наконечник стирається поступово, і непомітно для власника він може стати зовсім іншим, ніж у день, коли тростину підбирали. Палиці для ходьби й аксесуари до них можна переглянути в каталозі TOROS-Market, але довжину однаково доведеться міряти під свою руку.
Коли тростини мало
Тростина дає додаткову опору, але не замінює все решту. За оглядом AAFP, ходунки зазвичай стійкіші за тростину, а ходунки на колесах підходять тоді, коли навантаження на ноги нерівномірне. Милиці потребують сильних рук і плечей і часто не підходять літнім людям з ознаками крихкості. Вибір між цими засобами робить лікар або реабілітолог, який бачить, як людина ходить.
Ця інструкція не підходить у двох випадках. Якщо ви відчуваєте, що тростина вас не втримує, довжина вже ні до чого: потрібна консультація лікаря. І навіть правильно підібрана тростина не робить безпечною мокру чи слизьку підлогу, там ризик лишається.



